Як ТНМУ задає тон усій Україні
Понад 15 років об’єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ) є невід’ємною частиною системи оцінювання практичних навичок і клінічного мислення в Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського. Саме ТНМУ одним з перших в Україні запровадив цю міжнародно визнану методику, утвердивши її як золотий стандарт перевірки професійних компетентностей майбутніх лікарів.
Починаючи з 2019 року, формат організації та проведення ОСКІ було суттєво оновлено відповідно до сучасних світових вимог. Тоді ж була створена робоча група з організації та проведення цього іспиту у складі провідної спеціалістки Центру симуляційного навчання Надії Пасяки, доцентки кафедри педіатрії № 2 Наталії Галіяш, доцентки кафедри акушерства і гінекології № 2 Наталії Петренко та доцентки кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії Наталії Бількевич. Їм було доручено оновити підхід до проведення ОСКІ, запровадивши чіткі стандарти та сучасні методичні рішення.
– Які переваги в організації ОСКІ має наш університет, що забезпечує його лідерство в цьому напрямі?
Надія ПАСЯКА:
– Ми дуже пишаємося тим, що за підтримки керівництва університету нам вдалося запровадити проведення цього іспиту для студентів 3, 4 та 5 курсів. Це дає змогу їм бачити власний прогрес у засвоєнні практичних навичок, виявляти слабкі місця й працювати над ними надалі. Часто виконання певного завдання на станції стає для студента першим досвідом абсолютно самостійного виконання навички – без підказок викладача та «нашіптувань» одногрупників.
Крім того, такий підхід допомагає студентам максимально адаптуватися до формату іспиту та впевнено почуватися під час складання випускного оцінювання. Адже ОСКІ (або ОСПКІ) як формат Єдиного державного кваліфікаційного іспиту для випускників медичних університетів впроваджується вже протягом трьох років. Торік він став обов’язковим, і його результат безпосередньо впливає на загальний бал випускника в рейтингу під час вибору лікарського фаху під час зарахування на інтернатуру.

– Розкажіть про навички, що перевіряються під час ОСКІ?
Наталія ПЕТРЕНКО:
– ОСКІ передусім іспит практичних навичок. Його мета – перевірити ті складові професійної компетентності лікаря, які неможливо оцінити за допомогою тестів. Особливо чітко це видно під час складання ОСКІ студентами 3 курсу. На їхніх станціях майже 60% завдань присвячені так званим мануальним навичкам: це демонстрація техніки об’єктивного обстеження пацієнта (пальпація, перкусія, аускультація), виконання ін’єкцій, вимірювання артеріального тиску, реєстрація ЕКГ, накладання пов’язок та інші базові медичні процедури.
На двох станціях студенти взаємодіють зі стандартизованими пацієнтами, демонструючи вміння збирати скарги та анамнез. Тут основну увагу під час оцінювання зосереджено на дотриманні алгоритмів розпитування та структурованості комунікації. На кількох інших станціях вони показують, як навчилися інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень.
Окрім демонстрації певних мануальних чи комунікативних навичок, вони повинні дійти висновків: формувати попередній або клінічний діагноз, визначати алгоритм подальшої тактики ведення пацієнта чи призначати лікування. Таким чином, ОСКІ дозволяє комплексно перевірити не лише технічні вміння, а й логіку, аналітичність і професійну готовність майбутнього лікаря.
– Яка структура ОСКІ запроваджена в нашому університеті? Чи є відмінності між курсами?
Надія ПАСЯКА:
– Студенти 3, 4 та 5 курсів складають ОСКІ як допуск до сесії та послідовно проходять 12 станцій. Після реєстрації та вступного інструктажу студенти послідовно виконують практичні завдання, які охоплюють ті навички, що передбачені навчальною програмою відповідного курсу.
Час на виконання завдання на кожній станції становить 6 хвилин, а перерва між станціями – 1 хвилина. Ця хвилина дає змогу студентам перейти до наступної станції за маршрутом і трохи знизити емоційне напруження після попереднього завдання.
ОСКІ проводять у Центрі симуляційного навчання. Кожна станція розташована в окремій кімнаті, що забезпечує реалістичність, конфіденційність та чітку організацію процесу. Всі кімнати розміщені на одному поверсі поруч одна з одною, завдяки чому пересування маршрутом є швидким і зрозумілим.
Для кращої психологічної готовності студентів наша робоча група напередодні іспиту проводить зустрічі-роз’яснення: ми детально пояснюємо особливості формату, знайомимо студентів зі станціями, демонструємо обладнання та манекени, які будуть використані. Під час передіспитового інструктажу куратор ще раз озвучує всю основну інформацію, в тому числі алгоритм дій у разі оголошення повітряної тривоги.
Що стосується випускного ОС(П)КІ на 6 курсі, то він має свої особливості. Передусім ми подовжили час роботи на станціях до 10 хвилин, адже сценарії є значно більш комплексними. Крім того, для забезпечення повного циклу курації пацієнта ми впровадили так звані «спарені» станції – це дві станції, об’єднані спільним клінічним випадком. Таким чином, студент демонструє цілісне клінічне мислення: від збору скарг та анамнезу до об’єктивного обстеження, визначення додаткових методів дослідження та призначення лікування.
– Цікаво дізнатися про особливості організації та проведення ОСКІ в ТНМУ?
Наталія ГАЛІЯШ:
– Ми маємо низку розробок, які визначають унікальність нашого підходу. По-перше, це уніфікація перевірки комунікативної компетентності студентів. Варто зазначити, що комунікація лікаря – це не лише вміння структуровано збирати скарги та анамнез пацієнта. Це також здатність уважно слухати, проявляти емпатію, правильно спілкуватися під час обстеження та маніпуляцій, доступно пояснювати план обстеження й лікування. Важливою складовою є й взаємодія з колегами. Саме тому ми розробили та ввели стандартизовані критерії оцінювання комунікативної компетентності у чек-листи для кожної станції, залежно від її типу: комунікативна станція (зі стандартизованим пацієнтом) чи інша. Цей підхід не лише систематизував оцінювання, а й підкреслив значення комунікації у навчальному процесі та методи її формування у студентів.
По-друге, ми впровадили цифрові технології в процес оцінювання ОСКІ. У співпраці з доцентом кафедри медичної інформатики Андрієм Семенцем розробили програмне забезпечення, яке автоматично підраховує бали та реєструє результати через Інтернет. Усі чек-листи були переведені в електронну форму, а для їх заповнення викладачами на кожній станції було закуплено планшети. Завдяки цьому мінімалізовано можливості вплинути на оцінювання, що значно підвищило об’єктивність і прискорило обробку результатів.
Перевагами такого підходу є полегшення роботи персоналу (немає необхідності підрахунку балів, викладач не відволікається від виконання студентом завдання), максимальне усунення впливу людського чинника на об‘єктивність оцінювання та зниження ризику помилки при підрахунку загального балу, а також можливість проведення більш ґрунтовного аналізу результатів складання об’єктивного структурованого клінічного іспиту студентами ТНМУ.
У ТНМУ також впроваджено ОСКІ з віртуальною симуляцією клінічних кейсів (computer-basedcasesimulation OSCE) на платформі Moodle. Цей підхід став можливим завдяки участі наших викладачів у проєкті SAFEMED+ програми Erasmus+ КA2 CBHE, спрямованому на підвищення безпеки та якості медичної освіти через симуляційне навчання.
Під час іспиту студенти проходять 12 станцій, які охоплюють основні клінічні дисципліни: від внутрішньої медицини та педіатрії до хірургії, неврології та психіатрії. Для кожної станції створено спеціальні віртуальні кейси на платформі Moodle. Кожен кейс містить 5-8 запитань, а на виконання завдання відведено 8 хвилин.
Звичайно, такий віртуальний формат має певні обмеження: він не дозволяє перевірити оволодіння мануальною складовою практичних навичок або комунікативні компетентності. Втім, він дає змогу оцінити знання студентами алгоритмів виконання маніпуляцій, протоколів обстеження та призначення лікування. Створення таких кейсів – непросте завдання. Тут потрібен творчий підхід, глибоке знання Moodle та чітке розуміння, які компетентності можна оцінити у цифровому форматі. Саме тому наші викладачі пройшли спеціальні курси підвищення педагогічної майстерності «Новітні підходи в організації та проведенні ОСКІ».
– Які виклики нині стоять перед робочою групою під час організації та проведенні ОСКІ та які шляхи їх вирішення ви розробляєте?
Надія ПАСЯКА:
– Як і в будь-якій сучасній медичній освіті, наші підходи на ОСКІ постійно вдосконалюються. Ми розуміємо, що не можна зупинятися на досягнутому, тому регулярно працюємо з викладачами кафедр та організовуємо курси підвищення педагогічної майстерності. Це дозволяє спільно розробляти нові кейси для станцій ОСКІ та удосконалювати підходи до оцінювання компетентностей студентів.
Одним з основних викликів є питання стандартизованого пацієнта. Наразі кафедри залучають для цієї ролі інтернів, волонтерів або родичів, а іноді й самі викладачі виконують роль, наприклад, мами хворої дитини. Щоб систематизувати цей процес, ми розробляємо положення, яке регламентуватиме добір, підготовку та оплату осіб, які виконують роль стандартизованих пацієнтів, не лише для ОСКІ, а й для навчання студентів комунікативним навичкам.
Інший перспективний напрям запропонував проректор з науково-педагогічної роботи, професор Аркадій Шульгай, який багато років підтримує наші ініціативи з впровадження інновацій в ОСКІ. Він запропонував використати технології штучного інтелекту для створення віртуального пацієнта, який зможе спілкуватися зі студентами на станціях. Ідея виявилася дуже вдалою: професор кафедри медичної інформатики Дмитро Вакуленко разом з доцентом Андрієм Господарським розробили технічне рішення. Спільно ми попрацювали над пробними промптами для ШІ, а зараз опрацьовуємо інформацію, яку надали викладачі залучених кафедр, щоб імплементувати цей підхід цього року на ОС(п)КІ на станціях хірургічного, педіатричного та гінекологічного профілю.
Отож поєднуємо традиційні методи з інноваційними технологіями, забезпечуючи сучасну, об’єктивну та безпечну систему оцінювання студентів.
Лариса ЛУКАЩУК